Медикаментозна нефропатія. Призначення відповідного лікування

Ви в розділі: Медикаментозна нефропатія

Внаслідок спільності патогенетических механізмів гломерулонефрита медикаментозної й інфекційної этиологии відзначається подібність їх клінічних проявів. До особливостей медикаментозного нефриту ставляться порівняно рідкий розвиток гіпертензії й завзятість гематурії

Для ілюстрації викладеного приведемо деякі власні спостереження

Хворий Г., 51 року, одержував із приводу радикуліту бутадион у максимальних терапевтичних дозах. На тлі лікування присистематическом дослідженні сили через 2 мес виявлені протеинурия, невелика эритроцитурия, які в наступні 2 нед трохи збільшилися. Після скасування бутадиона відзначалася позитивна динаміка сечового синдрому, і через 3 мес зміни в сечі зникли

У хворого З, 38 років, у результаті внутрім'язового введення лидазы й кокарбоксилазы виник постинъекциопный інфільтрат, із приводу чого були призначені тетраолеан і сульфаніламіди у звичайних терапевтичних дозах. Через 2 дняпоявились геморрагические висипання на шкірі, слизових, гематурія, підвищилася температура. Після скасування препаратів і призначення відповідного лікування всі прояви лікарської хвороби через кілька днів стали стихати, а потім зникли, однак гематурія зберігалася протягом 4 мес.

У хворої Ф., 58 років, лікарська хвороба розвилася через послу введення новокаїну. Шкірні зміни й лихоманка езли через тиждень, а зміни в сечі (протеинурия3,3-6,6- Р5-- 0,33 гл, гематурія) зберігаються протягом тривалого періоду бт°Дения- Очевидно, важкий і тривалий плин нефропатій, що протікає по типу гломерулонефрита, обумовило, що спостерігався у хворий і раніше нестерпністю багатьох лікарських препаратів .